Селкірк-рекс

Селкірк-рекси були отримані від єдиної відомої довгошерстої кішки, у якої був присутній ген рекс-мутації.

Походження породи
Блакитно-кремова з білим кішечка народилася у Вайомінгу в 1987 р., причому всі інші кошенята в цьому посліді були звичайними. Після досягнення зрілості її схрестили з чорним перським котом, і в першому посліді з шести кошенят три опинилися з кучерявою шерстю. Ген, що кодує породу селкірк-рексів, відрізняється від генів девон-і корніш-рексів тим, що є домінантним.
Породу вдосконалювали за допомогою ауткросінгу, вливаючи кров британських, американських та екзотичних короткошерстих кішок. Деякі північноамериканські фелінологічні організації визнають селкірк-рексів у всіх забарвленнях та малюнках, але порода не визнана у Великій Британії.

Характерні риси
Селкірк-рекс – кішка великих або середніх розмірів, міцно збита, з довгими, сильними кінцівками. Лапи великі, хвіст товстий, із закругленим кінчиком. Голова округла, з повними щоками. Морда коротка, з помітним переходом від носа до чола. Вуха середнього розміру, загострені, широко розставлені (як очі). Вовна м’яка, густа, середньої довжини, з вільно завислими, особливо помітними навколо шиї, на хвості і в нижній частині кінцівок.